quinta-feira, 25 de fevereiro de 2021

150 ANOS DE NASCIMENTO DE LYSIA

LYSIA UKRAINKA. COMEMORA-SE HOJE [25 DE FEV.] OS 150 ANOS DE SEU NASCIMENTO.
(Em ucraniano: Леся Українка) Nascida Larysa Petrivna Kosach-Kvitka (ucraniano: Лариса Петрівна Косач-Квітка) (25 de fevereiro1871 / 1 de agosto de 1913).  Lysia Ukrainka é uma das principais escritoras da literatura ucraniana conhecida por seus poemas e peças teatrais. Ela também foi uma ativista política, civil e feminista ativa .


SE TODO MEU SANGUE

Se todo meu sangue escorresse assim

como estas palavras! Se a vida passasse

como a luz vespertina que desaparece

desapercebida....Pois quem colocou

a mim como a guarda no pranto e ruina?

E quem obrigou a aliviar os que vivem

No caleidoscópio da dor, da alegria?

Quem foi que plantou no meu peito o orgulho?

Quem me fez empunhar a espada cortante?

Quem, ostentando a sagrada auriflama

de cantos e sonhos e a mente rebelde

deu origem a ordem suprema: “Não largues tua arma,

não cedas, não caias, não canses jamais!”?

Por que eu obedeço o estranho mandato, 

não ouso deixar esse campo de honra 

ou sobre a espada cair com meu corpo?

O que não permite dizer simplesmente:

“Eu cedo. Destino, tu és o mais forte!”

Por que, ao lembrar as humildes palavras,

aperto meu gládio invisível no punho

e gritos guerreiros ressoam no peito? ....

 

«Якби вся кров моя уплинула отак…»

Леся Українка


Якби вся кров моя уплинула отак,

як сі слова! Якби моє життя

так зникло непримітно, як зникає

вечірнє світло!.. Хто мене поставив

сторожею серед руїн і смутку?

Хто наложив на мене обов’язок

будити мертвих, тішити живих

калейдоскопом радощів і горя?

Хто гордощі вложив мені у серце?

Хто дав мені одваги меч двусічний?


Хто кликав брать святую орифламу

пісень, і мрій, і непокірних дум?

Хто наказав мені: не кидай зброї,

не відступай, не падай, не томись?

Чому ж я мушу слухати наказу?

Чому втекти не смію з поля честі

або на власний меч грудьми упасти?

Що ж не дає мені промовить просто:

«Так, доле, ти міцніша, я корюся!»

Чому на спогад сих покірних слів

рука стискає невидиму зброю,

а в серці крики бойові лунають?..

Кімполунг, 6.06.1901

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 195.

Вперше надруковано в ЛНВ, 1901, т. 15, кн. 9.

Автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 700.

Датується за автографом.


Попередній вірш | Вище | Наступний вірш

Nenhum comentário:

Postar um comentário